3DDruckly

Звіт12.10.2026·Prusa 3D

Сонячне світло на замовлення завдяки 3D-друку: за лаштунками Reflect Orbital ☀️🛰️

Sunlight on demand thanks to 3D printing: Inside Reflect Orbital · опубліковано 12.10.2026

Обкладинка відео: Sunlight on demand thanks to 3D printing: Inside Reflect Orbital

Стартап Reflect Orbital із Лос-Анджелеса розробляє орбітальні супутники з велетенськими дзеркалами, які спрямовуватимуть сонячне світло в будь-яку точку Землі на замовлення через мобільний додаток. У відео показують чисту кімнату компанії, повнорозмірні прототипи розгортних композитних балок і дзеркал, а також роботу великої ферми 3D-принтерів Prusa. Перший супутник масою 134 кг з відбивачем 18×18 м планують запустити вже цього літа, а ферма компанії щотижня переробляє десятки кілограмів пластику — від PLA до тугоплавких PEEK і вольфрамового композиту. Головний висновок авторів полягає в тому, що 3D-друк став невіддільною частиною космічної інженерії, дозволяючи швидко тестувати складні вузли без мільйонних витрат на металеві макети.

  1. ▶ 0:00Місія Reflect Orbital: Компанія створює супутники для доставки сонячного світла в будь-яку точку Землі за викликом через додаток менш ніж за 30 секунд. Перші два апарати планують запустити в липні та жовтні.
  2. ▶ 1:00Параметри супутника та плани сузір'я: Перший апарат важить близько 134 кг і розгортає відбивач розміром 18×18 м, що створює освітлення на рівні повного місяця. До 2030 року компанія планує вивести понад 4000 супутників для цілодобового виробництва електроенергії на сонячних фермах.
  3. ▶ 1:33Принцип роботи рефлектора: Супутник на орбіті орієнтується відносно сонця та швидко обертається, направляючи відбитий сонячний зайчик у визначене місце на Землі. Сам рефлектор складається з чотирьох трикутників, закріплених на висувних стійках.
  4. ▶ 2:02Матеріали конструкції: Відбивач виготовляють із натягнутої майларової плівки (mylar), яка забезпечує якісне дзеркальне відбиття. Корпус апарата та опорну плиту для сонячних панелей роблять з оптимізованого за масою та жорсткістю алюмінію, здатного витримати перевантаження під час запуску.
  5. ▶ 3:05Макети для перевірки геометрії: 3D-друк масово застосовують для перевірки сумісності компонентів і зручності монтажу (fit check) перед витратами тисяч доларів на металообробку. Пластикові моделі дозволяють швидко зрозуміти компонування систем усередині корпусу.
  6. ▶ 3:30Друк аналогів дорогої електроніки: На принтерах Prusa друкують точні габаритні копії акумуляторів, радіочастотних диплексерів і корпуса контролера живлення вартістю 500 000 доларів. Це дає інженерам змогу відпрацьовувати розміщення деталей наживо без остраху пошкодити дорогі польотні прилади.
  7. ▶ 5:01Масштаб розгортного дзеркала: Один сегмент відбивача є величезним трикутником, а чотири такі сегменти утворюють квадрат 18×18 м для освітлення поверхні на рівні супермісяця. У виробничому цеху майже всі помаранчеві деталі надруковані на Prusa — від кріплень вакуумних ліній до форм для композитного формування.
  8. ▶ 6:01Розгортні композитні стійки: Для розкриття дзеркала створили 40-футові (приблизно 12 м) композитні балки, які витримують вагу людини, але згортаються в рулон за принципом звичайної рулетки. Це дозволяє компактно розмістити чотири довгі балки в невеликому внутрішньому барабані супутника розміром із мікрохвильовку.
  9. ▶ 7:303D-друк у циклі розробки: Головний інженер Чарлі Гарсія пояснив, що простий пластиковий друк слугує для розуміння кінематики механізмів на етапі R&D, а детальніші моделі — для перевірки збирання. Під час переходу до серії на принтерах виготовляють кондуктори та монтажні пристосування (jigs and fixtures).
  10. ▶ 8:00Використання друку для польотних деталей: Окрім прототипів, компанія застосовує високотемпературні полімери для 3D-друку слабонавантажених деталей складної геометрії, які безпосередньо вирушать у космос.
  11. ▶ 8:31Склад парку 3D-принтерів: Ферма Reflect Orbital містить вісім Prusa CORE One, два щойно отримані CORE One L, чотири багатоінструментальні Prusa XL та високотемпературний Prusa Pro HT90. Крім них, використовуються фотополімерний Formlabs 3 для високої деталізації та два великі принтери для габаритних макетів.
  12. ▶ 9:32Матеріали та витрати філаменту: Компанія щотижня спалює десятки кілограмів пластику, переважно PLA, PETG, TPU і PVA для розчинних підтримок на Prusa XL. Для космічних умов застосовують PEEK і PEI, а також Prusament Tungsten для захисту чутливих вузлів від радіаційного випромінювання.
  13. ▶ 10:36Кібербезпека та перехід на Prusa: Через суворі вимоги аерокосмічної сертифікації CMMC level 3 компанія відмовилася від китайських принтерів і повністю перейшла на парк Prusa. Це забезпечує локальну передачу даних через внутрішні сервери без ризику витоку секретних супутникових креслень третім особам.

Підсумок: 3D-друк став ключовим інструментом Reflect Orbital, що дозволив компанії кардинально скоротити витрати та час на проєктування супутників завдяки швидкому макетуванню, виготовленню оснащення та прямому друку польотних компонентів із термостійких полімерів.

Дивитися на YouTube →

← Усі пости